Питання економічного співробітництва України та Китаю обговорено під час Круглого столу
29 січня 2019 року України відбулося засідання Круглого столу до 27-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною та Китайською Народною Республікою «Стан та перспективи розвитку торговельно-економічних відносин України та КНР у контексті співробітництва ділових кіл країн».
Співорганізаторами заходу виступили Українська частина Спільної Українсько-Китайської діловох ради, ТПП України та Українська асоціація китаєзнавців.
У заході взяли участь Президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков, заступник директора Департаменту країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону Вадим Ковалевський, віце-президент ТПП Валерій Король, заступник голови Української частини спільної Українсько-Китайської ділової ради, голова Асоціації Українсько-Китайського партнерства посол Ігор Литвин, президент Української асоціації китаєзнавців Віктор Кіктенко, представники Міністерства економічного розвитку й торгівлі України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості країни, регіональних Торгово-промислових палат, численних українських бізнес-структур. Були присутні також перший секретар посольства КНР в Україні з торгово-економічних питань пані Чжан Хуейцзюнь, виконавчий директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко та представники китайських компаній-членів асоціації.
Учасники обговорювали стратегічні питання співробітництва двох країн, результати роботи українських державних структур на китайському напрямку, питання залучення прямих інвестицій, роботи китайських банків та авіакомпаній в Україні, страхування інвестицій, особливості законодавчого та нормативного регулювання.
«Потенціал відносин стратегічного партнерства України та КНР - дуже великий, але реалізується далеко не повністю. Правила роботи із Китаєм – це обов’язкова стабільність та послідовність. Завдані темпи та масштаби двосторонньої співпраці потрібно витримувати, паузи не можна допускати, адже через це ми втрачаємо багато можливостей. Ми у діловій раді вже багато років наполягаємо на радикальній лібералізацію візового режиму для громадян КНР, в першу чергу для групових поїздок, закликаємо до інтенсифікації роботи щодо розширення номенклатури експорту аграрної продукції до Китаю, розбудову партнерських зв’язків між регіонами України та китайським провінціями і пожвавлення роботи з імплементації досягнутих угод та домовленостей», - зазначив у вступному слові Ігор Литвин, заступник Голови Української частини спільної Українсько-Китайської ділової ради, посол України у КНР 1999-2001 рр.
За 27 років з моменту встановлення дипломатичних відносин між Україною та КНР товарообіг з позначки у $270 млн зріс до рівня у $8,9 млрд, але узгодженого обсягу товарообігу у $10 млрд сторони все ще не досягли. Турбує й великий дефіцит України у двосторонній торгівлі. Інший показник, який аж ніяк не відповідає формату стратегічного партнерства між Україною та КНР - прямі китайські інвестиції: за 27 років обсяг прямих китайських інвестицій в Україну сягнув лише $30 млн, що катастрофічно мало.
«Українська бізнес-спільнота, - зазначив Ігор Литвин,- зацікавлена у розбудові ефективної роботи із Китаєм, і очевидно, що у майбутньому нам доведеться брати у цьому процесі більш активну участь, зокрема, активніше впливати на державну політику щодо українсько-китайських комунікацій».
У своєму виступі перший секретар з торгово-економічних питань Посольства КНР в Україні пані Чжан Хуейцзюнь передала учасникам Круглого столу теплі вітання посла КНР в Україні пана Ду Вей. Пані Хуейцзюнь згадала про зустріч президента України Петра Порошенка із заступником Голови КНР Ван Цішанем в ході Всесвтінього економічного форуму у Давосі, що мала вагоме політичне значення.
Багато уваги приділили учасники дискусії також і китайській глобальній ініціативі «Один пояс – один шлях», що знаходиться у стадії реалізації. Під час форуму міжнародної співпраці «Один пояс - один шлях» у травні 2017 року у Пекіні Україну було визнано як невід’ємну частину концепції як геостратегічно, так і економічно.
Президент Української асоціації китаєзнавців Віктор Кіктенко назвав проект «Один пояс - один шлях» фактично новою моделлю інклюзивного розвитку в рамках нової доктрини зовнішньої політики Китаю, але те, що Україна досі практично не приєдналася до нього, зокрема, не є членом Азійського банку інфраструктурних інвестицій, свідчить про брак підтримки проекту з боку владних структур України.
Старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України Андрій Гончарук доволі критично коментував рівень ефективності роботи Міністерства закордонних справ України на китайському напрямку. Він відзначив, що за останні 5 років візитів найвищого рівня до Китаю не було, інвестиційні та кредитні проекти, що планувались раніше, заблоковані та не реалізуються. Крім того, він оцінив і залученість України до проекту «Один пояс – один шлях» як недостатню.
«Один пояс – один шлях» – це, по суті, нова модель китайської зовнішньої політики, а не тільки економічний проект. І якщо українська влада думає, що отримає належне місце у ньому виключно завдяки географічному розташуванню України – то це помилкова думка. Ні, не отримає. І те, що доля України у зовнішній торгівлі Китаю складає лише 0,17%, свідчить про відверту аморфність відносин. Існують конкретні механізми співробітництва із Китаєм в рамках цього проекту, і якість участі та залученості до нього є маркером того, як кожна країна вибудовує свої стосунки із Китаєм. Але варто розуміти, що цей проект можу відбутись і без України», - зазначив Андрій Гончарук.
При цьому учасники дискусії погоджуються, що попит на поїздки до Китаю та бізнес-комунікації тільки зростає. 2019 року українські підприємці та учасники Спільної Українсько-Китайської ділової ради планують взяти участь у кількох масштабних китайських промислових, експортно-імпортних виставкам, презентувати освітні та медичні можливості України.
«Щорічно з Китаю до України подорожують приблизно 30 тисяч туристів, приблизно така ж кількість українських громадян відвідують КНР, при цьому китайські авіалінії прямих рейсів в Україну на здійснюють, а українська авіакомпанія МАУ літає тільки до Пекіна. Очевидно, що попит на авіаперельоти є, тільки зараз до більшості великих китайських міст можна дістатись транзитом через інші країни. Ми пропонуємо китайській стороні розглянути можливість відкриття прямих рейсів до України з Китаю китайськими авіакомпаніями – адже саме їм надають переваги громадяни Піднебесної», - зазначила член координаційного комітету Української частини Українсько-Китайської ділової ради Олена Шаповалова, коментуючи тему туристичної кооперації України та Китаю.
Крім того, вона окремо зазначила, що багато країн мають набагато зручніший для громадян КНР візовий режим, особливо для групових поїздок; із РФ та Республікою Білорусь у Китаю взагалі діє безвізовий режим для туристів та груп на термін до 30 днів, а в українському законодавстві це питання досі не врегульоване.
Зі свого боку Китай також іде на лібералізацію візового режиму для іноземців, в тому числі – українців. Наприклад, з 1 січня 2019 року протягом шести днів (144 годин) на території п'яти міст Китаю можна перебувати без оформлення візи. Такі умови в містах Циндао (в провінції Шаньдун), Сямень (у провінції Фуцзянь), Ухань (провінції Хубей), Ченду (провінції Сичуань) і Куньмін (провінції Юньнань). Громадяни України, які мають на руках дійсний міжнародний проїзний документ, квитки на наступний рейс в треті країни або райони, протягом 144 годин не зобов'язані оформляти китайську візу для перебування в цих містах.
Член правління Української асоціації китаєзнавців, журналіст-міжнародник Олексій Коваль відзначив, що у офіційних документах Китай розглядає Україну як промислову державу, яка виробляє продукт з великою доданою вартістю, а не як сировинного донора, тому варто впроваджувати китайські технології, які є більш адаптивними до виробничих процесів українських підприємств. Ідея зони вільної торгівлі між державами з ініціативи Китаю також очікує на підтримку уряду України, тому в рамках цієї глобальної ініціативи має бути обопільна зацікавленість, а власне Україні треба визначитись з її стратегією.
Ділова рада висловлює вдячність спонсорам заходу - ТОВ «Енерком Текнолоджіз» (м. Київ), Фінансовій компаніі «Фінансовий Експерт» (м. Київ) та МП «Мінеральна вода «Алекс» (м. Мукачеве)
Читайте також:
У Давосі підписано меморандум про співпрацю із китайскою Cedar Holdings Group
Українська частина УКДР підбила підсумки роботи у 2018 році та презентувала плани на наступний рік